понедельник, 25 мая 2020 г.

25.05.2020. 5 клас

25.05.2020                   5 клас
Міні-проект №1: Сервірування святкового столу.

Міні-проект №2: Побутові електроприлади.




        Тема: Види столових приборів. Правила поведінки за                           столом. Побутові електроприлади. Правила                                   користування побутовими електроприладами.

Види посуду та його призначення
Посуд поділяють на: кухонний, столовий, чайний та столові прибори.
Для приготування їжі існують різні види кухонного посуду: каструлі, сковорідки, казанки, гусятниці, горщики тощо (мал. 141).

Мал. 141. Посуд для приготування їжі
Кожний різновид посуду використовують відповідно до його призначення. Обід або вечеря, сніданок або підвечірок — будь-яке споживання їжі неможливе без столового посуду. Для розміщення їжі в момент споживання призначені тарілки, миски, блюда, креманки, салатниці, маслянка, цукерниця тощо (мал. 142).



Мал. 142. Столовий посуд
Столовий посуд — це посуд, що слугує для подавання та споживання страв.
Залежно від призначення столовий посуд поділяється на посуд загального та індивідуального користування. Він може бути виготовлений із різних матеріалів: металу, пластмаси, скла, порцеляни тощо.
До столового посуду загального користування належать: салатники, блюда, вази, соусники, супниці, маслянки, цукорниці, заварювальні чайники, кавники, молочники тощо. До столового посуду індивідуального призначення належать: тарілки мілкі й глибокі, десертні, підтарільники, ложки, виделки, столові ножі, чашки, склянки, піали, блюдця тощо (мал. 143).
Мал. 143. Столовий посуд індивідуального призначення
Для споживання їжі використовують столові прибори: ложки, виделки, столові ножі, палички для їжі. Для споживання напоїв користуються чайним посудом (чашками, кружками, піалами, склянками), а також чарками, бокалами тощо (мал. 144)


Мал. 144. Столові прибори та посуд для споживання напоїв
Столові прибори — це предмети для споживання їжі: ложки, вилки, столові ножі, палички для їжі.
Сервірування столу
Сервірування столу передбачає правильне розташування столових приборів та предметів його оформлення: скатертини, посуду, приборів, серветок (мал. 145).


Мал. 145. Сервірування столу: 1 — ніж для вершкового масла; 2 — пиріжкова тарілка для хліба і масла; 3 — виделка для холодних закусок; 4 — виделка столова; 5 — ложка столова; 6 — закусочний ніж; 7 — столовий ніж; 8 — підставочна тарілка; 9 — супова тарілка; 10 — десертна ложка; 11 — десертна виделка; 12 — склянка (бокал) для води; 13 — бокал для компоту; 14 — серветка
Розкладати столові прибори необхідно навколо основної тарілки згідно з черговістю використання. З правого боку — місце для ложки й ножа. При цьому ложку слід класти носиком догори, а лезо ножа має бути спрямоване в бік тарілки. З лівого боку кладуть салатну виделку та виделку до основної страви, зубцями вгору. Десертні столові прибори — маленьку ложечку та виделку — кладуть за тарілкою. Місце пиріжкової тарілки й ножа — ліворуч від десертних приборів. Склянки, бокали ставлять на стіл праворуч від тарілки біля кінчика ножа.
Пам’ятаючи про ці правила, людина вільно почувається за столом, а сервірування з великою кількістю столових приборів не лякає її.
Сервірування столу — це підготовка стола до споживання їжі.

Правила сервірування столу.



Етикет, правила поведінки за столом.

Побутові електроприлади


Правила безпеки при користуванні електроприладами


четверг, 21 мая 2020 г.

22.05.2020 7 клас

  22.05.2020                 Міні-проект: Малярні роботи в побуті власними                                          руками.

Тема: Малярні роботи. Технологія виконання малярних робіт.
  
Завдання: зясувати основи технології малярних робіт; інструменти та  матеріали які використовуються для малярних робіт; правила виконання малярних робіт. 

Нагадую, зробити фото готового виробу  за проектом "Штучні квіти" та "Декоративна подушка". Фото  відправити на електронну пошту для оцінення до 22.05.20.
(Е-пошта: irapestun@ukr.net) 



                    Перегляньте відеоматеріал до теми уроку







Що таке малярні роботи

Малярні роботи (від нім. Maler - живописець, художник; маляр) - це складний технологічний процес, який передбачає виконання багатьох операцій із використанням різних фарбувальних сумішей, матеріалів, механізмів, інструментів і пристроїв.
Малярні роботи мають виконуватися з точним дотриманням послідовності операцій і технологічних перерв між ними - для просихання або затвердіння покриття.
Малярні роботи класифікують відповідно до їхніх визначальних ознак, таких як якість покриття, місце та умови виконання тощо.
Які існують види матеріалів для малярних робіт
Для виконання малярних робіт застосовують матеріали, вибір яких залежить від виду фарбування.
Матеріали для малярних робіт
Сполучні
Для водних сумішей
Для неводних сумішей
Емульсії
Пігменти та наповнювачі
Пігменти
Металеві порошки
Наповнювачі
Фарби та лаки
Водорозчинні (клейові, мінеральні)
Олійні та емалеві
Лаки
Допоміжні
Розчинники і розріджувачі
Шпаклівки і ґрунтовки
Допоміжні матеріали
Сполучні матеріали призначені для зчеплення між собою частинок пігменту й утворення тонкої барвистої плівки, що міцно тримається на поверхні, яка фарбується.
Пігменти - це спеціальні фарбувальні порошки, нерозчинні у воді й олії. За способом отримання пігменти поділяють на природні та штучні, а за походженням - на мінеральні й органічні.
Наповнювачі здешевлюють малярні суміші і надають їм кращої адгезії (зчеплення) з основою, а також поліпшують міцність і вогнестійкість.
Фарби - це загальна назва матеріалів для фарбування.
Лаки - це прозорі розчини природних або синтетичних плівкоутворювачів.
Ґрунтовки використовують для того, щоб недоліки поверхні не деформували покриття, а фарба краще трималася на поверхні: ґрунтовка покращує зчеплення поверхні з нанесеним на неї шаром фарби; поліпшує накладання і поглинання фарб, шпаклівок, шпалерного клею, за рахунок чого підвищується якість обробки.
Шпаклівки призначені для вирівнювання поверхні, що фарбується.

Які є малярні інструменти
Для виконання малярних робіт використовують різні інструменти залежно від типу фарбованої поверхні.
Пензлики використовують для нанесення рідких сумішей на горизонтальні й вертикальні поверхні.
Ручні малярні пензлики (ручники) - це невеликі щіточки, як правило, з дерев’яною ручкою. Пензлем із металевим кріпленням пучка можна працювати практично з будь-яким малярним складом.  Радіаторні пензлі зігнуті під певним кутом і призначені для важкодоступних місць, наприклад таких, як внутрішній бік радіаторів опалення.




Шпателі. Вдалий вибір шпателя - запорука якісно виконаної роботи, а робіт, де використовується шпатель, безліч: вирівнювання поверхні стін і стель, видалення старих шпалер і побілки, укладання кахлів та інші види малярних робіт.
За допомогою малярного шпателя штукатурять та шпаклюють стіни і стелі. Пластикові шпателі створені для розгладження шпалер на обклеюваній поверхні, тому їх ще називають шпалерні.
Скребок призначений для того, щоб видаляти шпалери і фарбу зі стін. Гумовий - для затирання швів, подряпин і прим’ятин. Зубчастий - для рівномірного нанесення клейової суміші. Саме наявність зубчиків на шпателі забезпечує рівномірне нанесення клею. Кутовий - призначений для вирівнювання зовнішніх і внутрішніх кутів.
Валики. У роботі набагато практичніше замість пензликів використовувати валики, особливо коли поверхня широка. Втім, валиками можна не тільки фарбувати, а й наносити ґрунтовку на стіни та стелі. Валики поділяються залежно від призначення на віконні, кутові або універсальні; за способом кріплення - каркасні, клейові, змінні; за матеріалом, з якого виготовлені - на поролонові, хутряні, голчасті та фактурні. Для зручного використання валика застосовують спеціальний піддон або валик із резервуаром для фарби.


Існує також багато приладів, які спрощують і прискорюють виконання малярних робіт. Це:
фарбопульти (ручні й електромеханічні) - призначені для фарбування клейовими, водними та вапняними сумішами під час виконання невеликих обсягів робіт;
фарборозпилювачі - призначені для нанесення клейових і олійних сумішей, шпаклівки та виконання альфрейних робіт;
фарбонагнітальні бачки - пересувні компресори у вигляді невеликих наливних бачків, що прикріплюються до корпусу пістолета-фарборозпилювача під час виконання альфрейних робіт;
фарбувальні пневматичні агрегати - призначені для фарбування олійною фарбою радіаторів, труб, дверей, вікон, стін, стель та інших об’ємних поверхонь.
Як слід доглядати за малярними інструментами
Для тривалого використання щіток, пензликів і фарб необхідно дотримуватися правил їх експлуатації.
  • Завершуючи роботу, посудини з фарбами чи лаками треба щільно закривати.
  • Не можна залишати щітку після роботи на повітрі - після застигання фарби на ворсі її буде складно відмити.
  • Завершивши роботу, щітки і пензлики миють розчинником, потім - мильним розчином; якщо найближчим часом потрібно буде продовжити роботу, то тримають у посудинах з водою.


У якій послідовності виконують малярні роботи
1. Підготовчий етап:
  • підбирають матеріали та інструменти для роботи, а також засоби безпеки;
  • закривають усі поверхні, які не підлягають фарбуванню (згодяться клейкі стрічки, якими можна закріпити папір або плівку);
  • готують поверхні до фарбування - вони мають бути чистими й сухими, без пилу, жиру, залишків будівельних сумішей;
  • виконують шпаклювальні, шліфувальні та ґрунтувальні роботи для усунення дефектів та вирівнювання поверхні;
  • готують інструменти. Пензлик потрібно пром’яти між пальцями і продути. Перед використанням опустити в теплу воду до набухання. Щоб пензликом було добре працювати, його потрібно вмочити у фарбу і зробити кілька мазків по грубій фактурній поверхні, наприклад цеглі.
2. Основний етап:
  • одягають захисний одяг та дотримуються правил безпечної праці;
  • фарбу наносять рівномірно, спочатку рухами в одному напрямку, а потім перпендикулярно до нього, доки вся поверхня не буде рівно пофарбована. Останні рухи пензлем на горизонтальних поверхнях виконують уздовж їх довших сторін, на вертикальних - згори вниз, а якщо зафарбовуються дерев’яні поверхні, то в напрямку річних шарів деревини. Великі площі фарбування розділяють на кілька менших, обмежених швами або планками;
  • під час фарбування вертикальних поверхонь фарбу ретельно розтушовують, щоб вона не стікала і не утворювала затікання. Фарба стікає через деякий час після її нанесення, тому не потрібно брати надто рідку суміш або наносити її товстим шаром; під час фарбування розпилюванням лакофарбові матеріали всіх видів наносять швидко і рівномірно.
Яких правил слід дотримуватися, виконуючи внутрішні малярні роботи
  • Під час фарбування поверхонь лакофарбовими матеріалами, що містять леткі розчинники, слід працювати у марлевій пов’язці, змоченій у воді, чи в респіраторі, а завершивши роботу - відчиняти вікна.
  • Застосовуючи олійні й емалеві фарби, що утворюють під час висихання отруйні леткі пари, в зоні робіт забороняється палити і користуватися відкритим вогнем!
  • У приміщеннях, пофарбованих олійними й емалевими фарбами, не можна перебувати понад дві години.
  • Посуд із розчинниками для лаків і фарб не можна залишати відкритим.
  • Забруднені олійними або емалевими фарбами обличчя і руки слід вимити теплою водою, милом або спеціальним кремом; не потрібно змивати фарби розчинниками, бо це може викликати захворювання шкіри.






21.05.2020 6 клас


21.05.2020       6 клас      Міні-проект "Охайне житло"    

Тема: Особливості прибирання житла. Мийні засоби та інструменти для прибирання житла.

 Нагадую, до 22.05.2020, надіслати фото готових робіт за проектами "Картина" та "Органайзер" на електронну пошту для оцінення. 
(Е-пошта: irapestun@ukr.net) 

Зясувати:


  • 1. Значення гігієни житла в житті людини.
  • 2. Прибирання житла.
  • 3. Послідовність дій під час прибирання житла.
  • 4. Мийні засоби для прибирання житла.
  • 5. Інструменти для прибирання житла.
  • 6. Особливості догляду за предметами інтер’єру та побутовою технікою.


Перегляньте презентацію до теми уроку




Значення гігієни житла в житті людини
Житло є одним із найважливіших факторів зовнішнього середовища. З ним тісно пов’язане все життя людини, воно захищає від несприятливих метеорологічних факторів, є місцем роботи, відпочинку, сну. Відсутність у помешканні необхідного санітарно-гігієнічного мікроклімату негативно впливає на дихання, теплообмін, нервову систему, інші фізіологічні функції організму.
Повноцінне в гігієнічному відношенні житло повинно бути прибраним, достатньо просторим, сухим, мати сприятливий мікроклімат, чисте повітря, важливо, щоб у нього потрапляло сонячне світло.
Прибирання житла
Народна мудрість гласить: «Чисто не там, де прибирають, а там де не смітять!» Тому, щоб у приміщенні було чисто, необхідно з порога починати піклуватися про чистоту. А це означає — не заносити бруд з вулиці. Перш за все, стежити за тим, щоб разом з одягом і взуттям не приносилися пил і бруд. Для цього верхній одяг (пальто, плащі) витрушувати, а для очищення взуття покласти спеціальні доріжки перед входом у приміщення. Верхній одяг і взуття слід залишати в передпокою і не заносити його в кімнату, спальню чи на кухню 
Прибирання житла ділиться на три категорії: щоденне, щотижневе, генеральне.
До щоденного прибирання належать такі види робіт: протирання пилу, підмітання та вологе протирання підлоги, витрушування та прибирання постільної білизни, змітання пилу та сміття з підвіконь і меблів на кухні, миття посуду, провітрювання кімнат.
Щотижневе прибирання проводиться раз на тиждень і дуже схоже на щоденне. Тільки робити його необхідно більш ретельно — витирати підвіконня, протирати від пилу люстри, вибивати килими, доріжки, мити двері, вікна, змітати пил зі стелі й стін, протирати від пилу кришталь, фарфор, натирати спеціальними засобами меблі, пилососити, прибирати у ванній і туалетній кімнатах, кухні, коридорі, мити підлогу.
На кімнатних рослинах збирається багато пилу, тому їм теж необхідно влаштовувати вологе прибирання, а ще краще — душ. Якщо є можливість і догляд за кімнатною рослиною дозволяє це робити, то краще рослини віднести у ванну і там змити пил водою.
Генеральне прибирання квартири (будинку) проводиться два-три рази на рік. Крім робіт, які виконують щотижня, генеральне прибирання включає цілий ряд додаткових. Зазвичай це роблять, коли відбувається зміна пори року. Якщо літо змінюється осінню, необхідно за літній період випрати килимки, доріжки, палац, щоб вони добре просохли на сонці. Коли приходить весна, потрібно вимити вікна, попередньо їх розкрутивши, тобто протерти ретельно рами, скло, як зовні, так і всередині (мал. 262). Меблі відсунути від стін й очистити пилососом задні стінки від пилу та протерти (чи помити) підлогу під меблями.

Усередині меблів прибирання теж необхідне. Для цього виймають речі, витрушують їх, особливо ті, які довго зберігаються.
Улітку потрібно винести на вулицю або балкон пальто, шуби, дублянки, куртки, пуховики і повісити їх, щоб вони підсохли, і провітрилися. А полиці тим часом протерти від пилу. Під час генерального прибирання штори, тюль, фіранки необхідно випрати або витрусити від пилу. Якщо у приміщенні є картини, то їх потрібно зняти зі стіни, ретельно протерти сухою ганчіркою, а потім і стіну, на якій вони висіли.
Послідовність дій під час прибирання житла
Існують певні правила та послідовність, яких слід дотримуватися під час прибирання житла.
Прибирання виконують у робочому одязі — одягають зручні сукню чи брюки, надівають фартух, рукавички та зав’язують на голову хустинку 






Перед прибиранням, насамперед, треба відкрити вікно. Потім прибрати постіль. Простежити, щоб увесь одяг акуратно висів у шафі або був складений на поличках. Якщо на стільці чи кріслі залишився брудний одяг, віднести його в кошик для білизни, щоб випрати.
Після цього складають свої іграшки, прикраси, книжки, прибирають робоче місце. Кожна річ повинна мати своє місце, щоб у разі необхідності, вона була під рукою.
Щоб витерти пил з меблів та підвіконня, користуються чистою м’якою ганчіркою. Підвіконня протирають зволоженою ганчіркою, а меблі сухою (мал. 264). Підлогу підмітають щіткою або віником. Віник змочують водою. При цьому слід пам’ятати, що сухий віник створює пил, а надто мокрий залишає бруд і сліди на підлозі. Замітаючи, не забувати про пил під столом, шафою, ліжком. Сміття треба змести до дверей, зібрати на совок, а потім викинути у відро для сміття. Якщо на підлозі є килими чи доріжки, можна скористатися пилососом.

Після прибирання підлоги вологою ганчіркою витерти стіл, полички, стільці — всі місця, де збирається пил.
Сучасна техніка, аксесуари для прибирання та побутова хімія (мийні засоби) допоможуть швидко виконати догляд за житлом, приклавши мінімум зусиль.
Мийні засоби — це речовини, за допомогою яких можна зробити речі та оселю чистими (мал. 265).
Мийні засоби виробляють з’єднанням різних хімічних речовин у складному виробничому процесі. Нафтопродукти, жири, смоли та інші компоненти входять до складу цих речовин. Їх випускають на хімічних заводах зі спеціальним обладнанням. Ті складові мийних речовин, які надають виробам очищувального ефекту, називають поверхнево-активними речовинами (ПАР). Вони можуть бути виготовлені з різноманітної сировини, наприклад нафтопродуктів, тваринних і рослинних жирів.
 Мийний засіб може бути у формі рідини, порошку, пасти, бруска, плитки, таблетки тощо. Щоб запобігти псування шкіри рук, потрібно застосовувати гумові рукавички.
За призначенням мийні засоби поділяють на такі групи:
  • для підлоги — допомагають видаляти пил та плями і попереджають забруднення поверхні підлоги;
  • для меблів — видаляють пил та плями, покривають меблі захисним покриттям;
  • для ванної та санвузла — видаляють мікроби, гриби та вапно, слугують для вибілювання та захисту сантехніки;
  • від накипу — видаляють вапно та накип з нагрівальних елементів та блискучих поверхонь сантехніки;
  • для скла — запобігають псуванню поверхні скла й очищують його від плям та пилу;
  • поліролі — видаляють жирові плями з поверхонь корпусних та полірованих меблів, надають їм блиску і створюють захисну плівку від пилу, бруду та пошкоджень;
  • для знежирення поверхонь — видаляють жир з поверхонь меблів та кухонного обладнання.
За способом нанесення мийні засоби поділяють на аерозольні та рідкі.
Інструменти для прибирання житла
Для якісного та швидкого прибирання житла використовують спеціальні інструменти.
Швабра — народна назва «ледар» — інструмент для вологого прибирання у важкодоступних місцях. Залежно від робочої поверхні швабрами можна працювати з ганчірками зі звичайної тканини і з мікроволокна.
Особливості догляду за предметами інтер’єру та побутовою технікою
Догляд за м’якими меблями
М’які меблі — це зручні меблеві вироби для сидіння та лежання. Зазвичай вони мають текстильну поверхню, а це означає, що за нею потрібен певний догляд, а саме: видалення плям, пилу та рідини. Існує кілька рекомендацій щодо догляду за м’якими меблями:
  • рідину треба видаляти з поверхні за допомогою серветки — її слід промочити, а не витирати;
  • мийні засоби потрібно використовувати в малих кількостях, наносити на ганчірку, а не прямо на очищувану поверхню;
  • рекомендується використання піноутворюючих мийних засобів;
  • не відскоблювати засохлі плями або злиплий ворс матеріалу;
  • не використовувати мийні засоби, що містять сильні хімікати та розчинники.
Рекомендації щодо видалення бруду та плям з м’яких меблів:
  • сліди від кулькової ручки або помади можна видалити за допомогою 10 % спиртового розчину;
  • жувальну гумку потрібно накрити кубиками льоду (у пластиковому пакеті) й відскребти тупим предметом;
  • плями крові видаляти тільки холодною водою;
  • шоколад — зчистити висохлу пляму і замити теплою водою з м’яким милом;
  • жир, масло — рясно посипати сіллю, дати увібрати жир, зняти залишки сухою губкою, потім змочити губку в спирті і злегка потерти пляму.
Догляд за корпусними меблями
Корпусні меблі — це предмети інтер’єру, виготовлені з натуральної деревини та фанери, пресованої дерев’яної стружки та картону, пластикових замінників деревини. Щоб меблі мали гарний вигляд і довго слугували господарям, під час користування ними необхідно дотримуватись нижчеописаних рекомендацій:
  • корпусні меблі псуються від води, тому їх протирають спочатку сухою ганчіркою, а потім куском фланелі, злегка змоченої спеціальними поліролями. Після цього меблі натирають до блиску сухою м’якою ганчіркою;
  • для догляду за поверхнями меблів слід застосовувати засоби, що відповідають матеріалу покриття. Перед використанням мийного засобу необхідно уважно ознайомитися з інструкцією;
  • категорично недопустимо під час очищення будь-яких меблевих поверхонь застосовувати тверді пристосування — скребки, губки з пластиковим або металевим ворсом і т.ін. Слід користуватися м’якою тканиною або замшею.

Догляд за побутовою відеотехнікою
До побутової відеотехніки належать: телевізори, комп’ютери, ноутбуки, планшети тощо. Під час догляду за ними треба знати такі рекомендації:
  • щоб очистити корпус монітора або телевізора, слід скористатися сухою або злегка зволоженою м’якими очисниками тканиною. Парфумерія та розчинники не використовуються для цієї мети;
  • у комп’ютерних салонах і магазинах побутової техніки можна придбати спеціальні серветки та спреєві очисники. Речовини, які містяться в очиснику, не пошкодять захисний шар екрана; вони мають гарні антистатичні властивості.

Догляд за скляними та дзеркальними поверхнями
У повсякденному житті нас оточують предмети інтер’єру, оздоблені скляними та дзеркальними поверхнями. Такі предмети прикрашають наші оселі, але потребують спеціального догляду та відповідних засобів по догляду за ними:
  • сучасна промисловість пропонує для чищення дзеркальних поверхонь спеціальні ганчірочки з мікрофібри* (такими найчастіше протирають скло машин і екрани моніторів). Вони підійдуть як для дзеркала, так і для скляних поверхонь;
  • існують також спеціальні вологі серветки для скла і дзеркал, які ідеально очищають їх поверхні;
  • для очищення скла добре підійде будь-яка бавовняна ганчірка, рушник чи клапоть тканини;
  • необхідно стежити за вологістю повітря в приміщенні. Для дзеркала шкідлива як недостатня вологість, так і надлишкова. Тому дзеркала для ванної кімнати покривають спеціальним покриттям.
Пам’ятай! Усі роботи, пов’язані з використанням хімічних речовин та пристроїв для прибирання, треба виконувати з дотриманням правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог.

среда, 20 мая 2020 г.

20.05.2020 9 клас

20.05.2020                             9 клас

Тема: Захист проекту.

Завдання: Зробити фото готового виробу за проектом "Кімнатне взуття"  та відправити на електронну пошту для оцінення. Фото надсилати не пізніше 22.05.20  00.00 хвилин. Бажаю успіхів!
 (Е-пошта: irapestun@ukr.net) 


                

вторник, 19 мая 2020 г.

19.05.2020 8 клас

19.05.20              Міні-проект: Моя зачіска                                      
Тема:   Види зачісок залежно від форми обличчя. Засоби                   догляду за волоссям.  
Завдання: Опрацювати матеріал уроку, підібрати можливі варіанти зачіски до своєї форми обличчя. 

 Нагадую, до 22.05.2020, надіслати фото готових робіт за проектами "Декоративний рушник" та "Декоративна наволочка" на е-пошту для оцінення. 
(Е-пошта: irapestun@ukr.net) 

Гарне волосся - блискуче і здорове - в усі часи і в усіх народів вважалося окрасою зовнішності людини.
Зачіска - порядок розміщення на голові людини натурального або штучного волосся, яке підтримується причісуванням, начісуванням, зачісуванням, стрижкою, фігурним викладанням, накручуванням, фарбуванням та фіксацією.
Форму зачіски фіксують та прикрашають знімними декоративними деталями - стрічками, сітками, квітами, перами, гребенями, шпильками, ювелірними виробами.
Види зачісок залежно від форми обличчя
Вибір зачіски залежить від природної структури і довжини волосся, форми обличчя. Колір волосся також має значення - темні відтінки візуально звужують обличчя, а світлі можуть зробити його овал круглішим та ширшим.
В Інтернеті є сайти, де пропонують підібрати зачіску он-лайн. Для цього потрібно завантажити своє фото і простими інструментами добирати просто на сайті зачіски до свого обличчя. Ти сама можеш змінювати форму зачіски, довжину волосся та його колір і до зачіски добирати макіяж. Але варто пам'ятати: результати на моніторі часто дуже відрізняються від реальних. Тому вибір стрижки має бути обдуманим.
Розрізняють п'ять основних типів обличчя: овальне, кругле, квадратне, трикутне і прямокутне.
Як визначити форму обличчя
Тобі знадобиться косметичний олівець і дзеркало. Прибери волосся назад, чубчик також. Обмалюй овал обличчя на дзеркалі за допомогою олівця, оціни отриманий результат. Перше, що необхідно врахувати - особливості й порушення балансу в пропорціях. Головне завдання - зорова корекція типу обличчя і форми голови.
Овальне
Що не бажано? У цілому для вибору зачіски тут обмежень немає. Однак якщо пропорції все ж мають невелике відхилення, можна візуально виправити його. Для занадто звуженого лоба не підійде гладка зачіска з прямим проділом.
Корекція. Якщо овальне обличчя має дещо витягнуту форму, краще віддати перевагу подовженим стрижкам і чубчику. Хорошим рішенням стануть пасма, що природно спадають, з легким прикореневим об'ємом в зоні чола.

Вибір чубчика. Овальне обличчя гарно виглядає і з чубчиком, і без нього. Найбільш прийнятний варіант - косий чубчик, якщо відповідає типу волосся.
Довжина. Для цієї форми гарні будь-які зачіски: пряме волосся однієї довжини, багатошарові стрижки на зразок каскаду, подовжене каре і класичний боб.
Кругле
Що не бажано? Жінкам із круглим обличчям не бажано обрамляти його густим широким чубчиком. Не варто робити хімічну завивку - локони і хвилі можуть додатково підкреслити округлі лінії. Не надто вдалими будуть стрижки з кінчиками біля вилиць і щік (каре або драбинка). У виборі зачіски слід уникати горизонтальних ліній і рівного проділу.
Корекція. Щоб максимально наблизити кругле обличчя до овальної форми, підійдуть багатошарові стрижки та зачіски з об'ємом на маківці. Якщо волосся в'ється від природи, варто його відрощувати й не експериментувати з короткими стрижками. Візуально подовжує обличчя високий кінський хвіст із гладким зачосом. Якщо волосся рідке й тонке, потрібно обов'язково прикривати вуха і добирати подовжений тип стрижки.

Вибір чубчика. Основне правило - рівна структура волосся. Чубчик повинен бути багаторівневим і асиметричним. Слід уникати прямого краю і зайвої пишноти. Косий чубчик можливий, якщо основна довжина дозволяє приховати вуха.
Довжина. Для круглолицих дівчат хорошим рішенням є коротка багатошарова зачіска. Ідеально підійде подовжене каре без чубчика, короткий боб.
Квадратне
Що не бажано? Основне, чого слід уникати, - пряме волосся, відкритий лоб, занадто коротка довжина, густі одношарові чубчики, симетричні зачіски довжиною до підборіддя, зачесане назад волосся.


Корекція. Щоб пом'якшити риси квадратної форми обличчя, бажано добирати асиметричні стрижки та косі чубчики. Актуальні локони і кучері, що, спадаючи, обрамляють обличчя. Щоб візуально звузити підборіддя, необхідний легкий об'єм біля коріння.
Вибір чубчика. Косий багатошаровий чубчик, що закінчується на рівні вилиць.


Довжина. Квадратній формі обличчя пасує будь-яка довжина. Короткі стрижки потрібно робити максимально об'ємними й асиметричними, довге волосся завивати або укладати. Головне правило - уникати ідеальної гладкості і прямого проділу.
Трикутне, ромбоподібне та серцеподібне
Що не бажано? Не підходять для цієї форми обличчя укорочені та широкі чубчики, зачесані назад бічні пасма, ультракороткі хлоп'ячі стрижки. Небажано робити зачесаний назад хвіст.
Корекція. Завдання - візуально розширити нижню частину і збалансувати її із зоною чола. Для трикутного типу підходять трапецієподібні стрижки, локони і каре із завитими назовні кінчиками. Пасуватимуть зачіски, найширша частина яких припадає на область вилиць і підборіддя.
Вибір чубчика. Серцеподібне лице прикрасить філірований косий чубчик. Якщо лоб особливо широкий, можна зупинитися на подовженому прямому варіанті.
Довжина. Оптимальний варіант - подовжене каре, стрижки до середини шиї і початку плечей. Довгому волоссю необхідно надавати додатковий об'єм на кінцях. Бажані локони і хвилі.

Прямокутне та видовжене
Що не бажано? Краще уникати зайвого об'єму у верхній частині, довгого гладкого волосся, розділеного на прямий проділ, зачісок, які повністю відкривають обличчя і підкреслюють його довжину.

Корекція. Увага на чубчик, що прикриває чоло і вкорочує довжину обличчя по вертикалі. Цей тип вимагає додаткового об'єму, який можна створити багатошаровими стрижками, кучерями і локонам, особливо актуальними для довгого волосся.

Добір зачіски за типом волосся
У виборі зачіски треба зважати не лише форму обличчя, а також на тип і стан волосся. Рідке чи густе, нормальне чи сухе, пряме чи кучеряве - одні й ті ж зачіски на різному волоссі виглядають по-різному.
Жирне волосся. Для нього ідеальні короткі або подовжені об'ємні стрижки, які нещільно прилягають до голови. Зачіска довше збереже свіжість.
Сухе волосся. Якщо волосся дуже сухе, краще спочатку спробувати його додатково зволожити. Часті укладання і миття йому шкодять. Чи не найліпший варіант для такого волосся - невибагливі стрижки.
Тонке і рідке волосся. Головне для зачісок із тонкими волоссям - об'єм, який легко створити на короткому волоссі. Для середньої довжини підійдуть багатошарові стрижки з рівним зрізом і рівним чубчиком, варіації каре, і, звісно, кучері. Більша довжина не бажана.
Густе волосся. Ідеальний для нього варіант - середня довжина. Прямі або косі чубчики, закруглені або рівні зрізи. Головне - дотримуватися міри з обсягом, тому градуйованими стрижками і дрібними кучериками захоплюватися не варто. Можуть вибрати практично будь-яку укладку, спробувати популярний варіант стрижки шарами, коли верхній шар довший від нижнього.
Кучеряве волосся. Таке волосся вимагає стрижок, здатних зберегти їхню природну красу. Підійде довгий боб: ззаду волосся підстрижене коротше, а спереду потрібно відпустити подовжені прядки.
Незалежно від обраної довжини досвідчений майстер зможе надати неслухняним кучерям оригінальної форми і скорегувати овал обличчя. Єдине правило - не забувати про природний напрямок росту волосся.


Важливі дрібниці
Правильна стрижка не тільки надасть ідеальної форми обличчю, а й допоможе скорегувати деякі особливості. Достатньо лише знати певні секрети.
  • Довгий ніс візуально зменшить довгий густий чубчик, широкий або кирпатий мило виглядатиме із зачесаним вгору волоссям. Дрібні риси обличчя ідеальні в обрамленні дрібних кучерів.
  • Близько посаджені очі можна візуально віддалити один від одного за допомогою гладкого пасма вздовж щік.
  • Великі вуха можна прикрити волоссям, щоб видні були тільки мочки.
  • Жінкам маленького зросту краще уникати зачісок у вигляді великих пишних кучерів, що збільшують розмір голови.
  • І найголовніше. Обрана зачіска має подобатися, адже усвідомлення власної неперевершеності - краща прикраса жінки.
Розгляньмо наймодніші зачіски для підлітків і дамо кілька загальних рекомендацій про те, якими вони повинні бути.
Простота. Під цим критерієм розуміють і простоту вкладання, і скромність зачіски, що відповідає віку хлопця чи дівчини. Уранці, збираючись у школу, не маєш часу на укладання. Складні, химерні зачіски для підлітків часто виглядають недоречними, занадто «дорослими» або просто смішними.
Акуратність. Зачіска школяра повинна відповідати вимогам, які школа висуває до учнів. А про такі очевидні речі, як чистота та охайність волосся, і говорити не варто.
Стиль. Будь-яка зачіска має бути модною, стильною і сучасною.
Зручність. Жодну, навіть найгарнішу зачіску не можна назвати вдалою, якщо вона заважає, вимагає постійної уваги, волосся потрапляє в очі тощо.
А тепер поговорімо про конкретні стрижки та укладки, які відповідають цим вимогам.
Багатьом дівчаткам-підліткам личать короткі або трохи подовжені стрижки. Такі зачіски дуже зручні, не потребують складного й довгого укладання, підходять до будь-якого стилю одягу, не суперечать шкільним вимогам. Існує лише одне «але»: якщо дівчинці набридне така зачіска, її складно швидко змінити. Відрощувати волосся і добирати для нього нову форму довго і складно.
Найпоширеніші зачіски для дівчат-школярок створюють на основі стрижок каре і боб. Їхня довжина може бути різною: злегка закривати вуха або майже досягати середини лопаток.
Волосся до плечей або трохи нижче - мабуть, найкращий варіант: така довжина дозволить експериментувати зі своєю зовнішністю, вигадувати нові варіанти і способи укладання, змінювати образ залежно від події та обраного стилю одягу.
Базовими для дівчаток-підлітків вважаються три зачіски, на основі яких можна створювати безліч варіантів - повсякденних, святкових тощо.
1. Кінський хвіст. Ця зачіска є універсальною, підійде і до шкільної форми, і до романтичної сукні. Можна зробити хвіст високим або низьким, дібрати до нього оригінальні резинки або шпильки, заплести окремі пасма в кіски, випрямити або, навпаки, завити волосся, зав'язати два хвости або один хвіст, розташований збоку.
2. Коси. Коса - зачіска, актуальна завжди. Якщо коса здасться тобі нецікавою, урізноманітни її такими варіантами плетіння: «колосок», «риб'ячий хвіст», французька косичка або по-різному розташуй коси. Можна заплести косичку вінком або обідком, кількома паралельними кільцями, які охоплюють голову, розташувати її по середині спини, від потилиці, або заплести збоку, від вуха. Чарівності додадуть дві акуратні кіски, закріплені резинками або стрічками. Часто дівчатка вплітають у коси кольорові стрічки, шнурки або нитки.
3. Пучки або «гульки». Ця стримана зачіска гарно поєднується зі шкільною формою, личить більшості дівчат, зручна й елегантна. Можна зробити акуратний гладкий пучок, закріпивши волосся простими шпильками, або трохи розтріпати його, надавши чарівної недбалості. В особливих випадках підійдуть шпильки з декоративними елементами - стразами, квітами тощо. В «гульку» можна згорнути і попередньо заплетену косу.
А ось розпущене довге волосся у школу носити не варто. Воно заважатиме й відволікатиме.
  • За добу кожна волосина подовжується приблизно на 0,35 мм. На 12 см - за рік, до 7,6 м - може вирости за все життя.
  • У стадії росту постійно перебуває 90 % волосся, у стадії випадання - 10 %.
  • Волосся росте швидше влітку і під час сну, а також у віці з 16 до 24 років.
  • З кожної волосяної цибулини протягом життя послідовно виростає приблизно 2030 волосин.
  • Оптимальна температура води для миття волосся - 34-35 °С.
  • По міцності волосся можна порівняти з алюмінієм. Один волосок здатний витримати навантаження від 100 до 200 г.
  • Середня густота волосся - 250-300 волосин на квадратний сантиметр.
  • Довжина всіх волосин, які відростають на голові людини протягом її життя, становить у середньому 725 км.